88 122
71
Малюю твою присутність...
РОЗДІЛ 2.
* * *
Липневий вечір дихає в чоло
Ліловим цвітом і п’янкою спекою,
А я тулюсь до тебе під крило,
Немов перед дорогою далекою…
А я тулюсь і думаю про те,
Як відшукати спогади загублені,
Де наше щастя – юне й золоте –
Було іще у цілий світ залюбленим…
Де юність, босонога і дзвінка,
Ще водить хороводи лугом-лугом…
Де у твоїй руці – моя рука...
Де ти ще називався просто другом.
Липневий вечір дихає в чоло
Медовим цвітом, літом, материнкою.
Як затишно у тебе під крилом
Твоєю, милий, називатись ЖІНКОЮ…