11 232
11
Троянда на смітті
Чому буває так? Чому так вийшло?
Ніхто того не знає до пуття...
Красиву, молоду, яскраву, пишну
Хтось викинув троянду у сміття.
Вона цвіла, така п’янка і рання,
Немов у ній всі чари світ зібрав,
І прагнула усім єством кохання,
А від кохання – щастя і добра.
До неї звідусіль тягнулись руки,
Та їх вона колола без жалю.
Аж поки, наче пісні дивні звуки,
Не пролунало бажане «люблю».
Сховала колючки і усміхнулась,
Коханню віддалась без вороття,
Але рука підступна не здригнулась –
Зламала і жбурнула у сміття.
А я сховаю квітку ту від віхол,
Зігрію і додому віднесу.
Троянди не ламайте задля втіхи,
Нехай дарують світові красу.
2008