12
Жіноча доля
Жіноча доля – пісня журавлина.
Напевно, в тому осени провина,
Що гірко плаче вслід за журавлями
Холодний дощ над луками й полями.
І у моїй складній жіночій долі
Журби та гіркоти було доволі.
В холодну дощову осінню днину
Привів коханий мій нову дружину.
Розлучницю голубив при малечі,
Коли вона з валіз виймала речі,
А я ховала розпач у долонях,
І безутішно схлипувала доня.
Візьму за руку скривджену дитину,
І дім, що рідним був, навік покину.
А за порогом дощ почне відразу
З душі змивати біль, гірку образу.
Ще сонечко засяє, люба доню,
І прояснить жіночу нашу долю,
Вбере її у зоряні коралі…
Не плач, маленька, треба жити далі!
2008 – 2013