112
Картина щастя
Малюю щастя нашого картину
На простирадла чистім полотні.
Які медові п'ю з тобою вина!
Який політ на двох – у кожнім дні!
Пишу симфоній наших диво-ноти,
А теплий спомин душу обійма.
Та як я передам твій ніжний дотик?
Подібних нот і фарб таких нема.
Як відтворити ніжність поцілунків,
І той політ, і те п'янке вино?
Ні слів, ні кольорів таких, ні звуків
Не підберу, коханий, все одно.
Та я свою затію не покину –
В безмірно щирій відданій душі
Створю кохання нашого картину.
Її до днів останніх збережім!
2012