116
Отакі ми, українки!
Де султан? Де беї, хани?
Біднуватий наш реал.
Присадив мене коханий
На турецький серіал.
І чекаю щосуботи
Вже на серію нову.
Скасувавши всі турботи,
У Туреччині живу.
Співчуваю Роксолані:
У гадючнику – не рай.
Чи вони усі там п’яні?
Не вгодив – то помирай..
Тож якби вона, сердешна,
Чемна дівчинка була,
Ще в одній із серій перших
Богу б душу віддала.
Чи то пак, пардон, Аллаху,
Мусульманка ж, як не як.
Я померла б там від страху,
Не минув би переляк.