110 232
110
Ти просто будь
Ти часто – «з головою» у роботі,
Хоч поруч – а здається, що нема.
Питання відкладаю всі на потім,
Аби не потривожити дарма.
Коли у справах з дому від’їжджаєш,
Без тебе я – мов пташка без весни.
В душі промінчик щастя залишаєш,
А дім стає порожнім і сумним.
Молюся за щасливий шлях зворотній,
Аби Господь від лиха уберіг,
І плачуть вікна, темні і самотні,
І віє прохолодою від них.
Лиш на порозі голос твій почую –
Промінчик щастя вирветься з душі
І радісно по стінах затанцює,
Що кілька днів були – немов чужі.
Як скинеш із плечей дорожню ношу,
То, перш ніж відпущу тебе до справ,
Скажу тихенько: «Любий мій, хороший,
Ти просто будь – щоб дім не сумував».
2010