24 232
24
Життя-міраж
У повсякденній круговерті
Усе «воюємо», сердешні,
І не відступимося, вперті,
Чекаючи на день прийдешній:
«Ось прийде ще одне із рішень,
Проб’ю стежинку через хащі –
І «завтра» буде зовсім іншим
І, безумовно, значно кращим.
Собі дозволивши зупинку,
Суттєвих змін хіба злякаюсь?
Почну робити гарні вчинки.
Нарешті у гріхах покаюсь.
Любов'ю матінки зігріті,
Малята слухатимуть казку,
І найдорожчому у світі
Віддам невиплескану ласку.
Поменшає турбот хоч трішки –
І не лишатиму нікого
Без променистої усмішки,
Нужденного – без допомоги.
Подбаю, звісно, і про себе,
Коли сплачу усі кредити.