77
***
У Джублик! Дочекалися-таки!
Від радости душа літає зранку.
Збирають речі діти в рюкзаки,
Співаючи, прасую вишиванку.
До місця, де невтомний водограй
Змиває найдрібніший порох злости,
Де трішки привідкриті двері в рай –
Душа моя збирається у гості.
Хто знає, скільки ще на цій землі
Їй вірити, радіти чи страждати.
Ми всі для Бога – дітоньки малі,
Яким життя дароване як свято.
24 серпня 2013