Небесний Первосвященник
та йому вірні й невірні люди на землі
Вічний Син Божий в історичному часі прийняв люд-
ську природу. І так, в одній Божій, тобто в другій
Особі Пресвятої Тройці, в часі Благовіщення засві-
тились дві природи: одна – вічна, Божа природа і
друга – людська. Таким чином вічний Божий Син
став Богочоловіком.
По Мойсеєвому закону були первосвященики і свя-
щеники. Але в Новому Завіті вічний Господь уста-
новив нове священство на чолі з Первосвящеником-
Богочоловіком – священиком повіки за чином Мел-
хіседека, „який возсів на небі по правиці престола
величчя служителя святині і справжнього намету,
що Господь спорудив, не чоловік” (Євр. 8, 1-2).
Цей вічний Первосвященик-Богочоловік перед
2002-ма роками появився на землі, де діяли земні
Первосвященики вибраного Божого Ізраїльського
народу. Ці земні первосвященики говорили про не-
бесного Первосвященика, що він ніякий не автори-
тет, бо Він – Син бідних Йосифа й Марії, і ніде не
вчився, а вони – вчені. Їм стискалося серце, що нев-
чений Син Йосифа й Марії так мудро навчає, що за
Ним ідуть і Його слухають все більше й більше ти-
сяч народу, а їх, розумних „вчених і праведних”, ра-
зом з книжниками й фарисеями, обходять боком.
Небесний Первосвященик говорив так мудро й пе-
реконливо, що „вчені” первосвященики й книжники
не знали казати нічого, бо говорили нісенітниці.