12 / 124
Усе розпочалося після обіду в передсвятковий день
Успіння Пресвятої Богородиці на узліссі між селами
Вільхівка і Нижнє Болотне Іршавського району на
Закарпатті.
Дві сусідські дівчинки на прохання батьків пішли в
урочище під Джублик до джерела по воду. Здавна
ця вода вважалася найкращою в окрузі. Тому і при-
ходили набирати її з довколишніх сіл для пиття та
приготування їжі. Того дня, 27 серпня 2002-го року,
Оленка Куруц (10-ти років) та Мар’янка Кобаль (9-
ти років) прийшли під Джублик. Набираючи воду,
Оленка озирнулася й побачила позаду Мар’янки чу-
дову дівчину.
– Дивися, хтось позаду тебе стоїть, – сказала вона
подружці.
Та оглянулася, але нікого не побачила.
– Чого обманюєш? – відповіла Мар’янка Оленці й
продовжувала набирати воду.
Минуло кілька хвилин і лише тоді Мар’янка також
побачила молоду красиву пані. Діти спочатку наля-
калися, думаючи, що бачать якусь, як вони вислови-
лися, ворожку. Але пані нічого їм не говорила –
тільки спостерігала за ними. Стояла вона на хмари-
нці, котра не торкалася землі, і була всіяна чудо-
вими живими квітами. Світло-білий одяг, у який
була вона зодягнута, був підперезаний блакитним
поясом. На голові мала білу накидку. Коли діти, на-