Мукачеву
1. «На перехресті гомінких доріг…»
2. «Ти багатоликий, Ти багатомов-
ний…»
3. «Квітуй, Мукачево, із роду в рід…»
4. «Тобі, Мукачево, пошана наша!»
.
Мукачеву. 1
На перехресті гомінких доріг,
що душу манять у звабливі далі,
Мукачів рідний вдаль і вшир проліг
ще скромним розмахом своїх кварталів.
У творчім ритмі він кипить, гуде,
але однак ще й затишком принадний,
у нього серце древнє й молоде,
і вік його сторіччям непідвладний.
Зазнав і радощів, і лиха він,
достаток знав, але й пограбування,
неначе Фенікс, воскресав з руїн,
аби продовжити буття-змагання.
І все, що сотні мужніх поколінь
творили в дні і розквіту, й упадку,
не обернулось у мертвотну тлінь,
але дісталось сущим нам у спадку.
Тож пам’ятаймо вдячно повсякчас
трудівників, що відійшли назавжди,
щоб їхній дух витав посеред нас