і кликав нас до творчості і правди!
Змагайсь, Мукачеве, із ницим злом,
хай обминає тебе всяке горе,
хай оберегами стоять кругом
прекрасні наші, рідні наші гори!
Змагайсь і вір: твій славний час гряде!
Піднось до Господа молитву щиру!
Хай твоє серце, древнє й молоде,
невтомно б’ється в ім’я щастя й миру!
VII-2004.
Мукачеву. 2
Ти багатоликий, Ти багатомовний,
серед гір Карпатських – як алмаз коштовний,
спадщина нетлінна сотень поколінь!
Плинули епохи, добрі і погані…
Ти себе зберіг в жорстокому змаганні
і по праву став у ряд людських творінь.
Плинули роки, як Латориці води…
Ти леліяв завжди ідеал свободи,
жертв приніс немало на її олтар,
і вона сяйнула вірним Твоїм дітям,
з нею ми ввійшли в нове тисячоліття
і Творцеві вдячні за ласкавий дар!
Тож радій, Мукачеве, місто любе-рідне!
Ми Тобі пророчимо майбуття погідне, –
шану і достаток, злагоду і мир,
щоб збулись високі наші ідеали,