222 434
Оновлення
Над гомони доріг, над полонин простори
(мене чарують знову рідні гори)
щасливим серцем лину в далину,
бо владно зве колиска верховинська,
звучить хоралом пісня материнська,
дитинства візію малює чарівну.
І знову, знов усе навколо зазвучало,
всім спектром райдуги в очах моїх заграло,
і ще ледь-ледь буття свою розкрило суть.
Живуть навколо любі рідні люди
і мужньо через час – чи травень, а чи грудень –
своє призначення, свій хрест важкий несуть.
В добро і доброту воскресла віра,
і відступила буднів бідність сіра,
і творчих радостей запрагнув дух.
Дивлюсь – навколо любі рідні люди.
Свобода нас до творчості розбудить,
і будем всі – сестра, і брат, і друг.
28/XI-1993.