47 434
Рідне слово
1. «
О слово рідне, доки будем…
»
2. «
О слово рідне, нищене віками…
»
3. «
Вітцівщина. Вітчизна-Батьків-
щина…
»
Рідне слово. 1
О слово рідне, доки будем
Над таланом твоїм зітхати у журбі,
Як мученикові, молитися тобі,
Зазнаючи за те наруги та огуди?
Чи доживем часів, коли в шанобі й славі,
Навік здолавши заборони злі,
Ти розцвітеш на предківській землі
Під материнською опікою держави?
Який злий геній нас прокляв з тобою?
Минались покоління і віки,
Та не миналися жадливі хижаки,
Що спілкувалися лиш мовою розбою.
Мінялися тирани на престолі,
Така здіймалась люта круговерть,
А ти, долаючи знемогу й смерть,
Однак покривдженим лежало долі.
Бо всім тиранам, хто б не був при владі,
Яким вони б не кланялись богам,
Твої святині, твій одвічний храм
Були однаково – як правда – на заваді.