60 434
Лесі
Про Тебе ми, як здавна вже ведеться,
ласкаво думаємо: «Наша Леся»,
на небі духу нашого – зоря…
Тернистий шлях стеливсь перед Тобою,
та ним Ти йшла, покликана любов’ю
і віщим «Заповітом» Кобзаря.
Тебе вела ота любов крилата,
що йде на подвиг за сестру, за брата,
за честь народу на землі своїй!
«Борітеся!» – Кобзар звав за собою.
«Убий – не здамся!» – думкою палкою
вела Ти з ворогом священний бій.
О Лесю, Лесю! Битва та священна
триває дотепер, важка і повсякденна,
бо ворог нас опутав, наче спрут.
Господньої не побоявшись кари,
йому служили, служать яничари,
щоб нам не скинути ганебних пут.
О Лесю! Українко без догани!
Виводь наш дух байдужий на майдани,
щоб він відвагою палахкотів,
аби пізнав красу і міць єднання,
за Правду всенародного змагання
і проти Зла відчув дієвий гнів!
«Убий – не здамся!» – Леся говорила,
і в думці тій була незламна сила,
і в тім «Борітесь!» – велич Кобзаря!
Їх вільний дух витає над віками,
і владарює нашими серцями,
і сяє нам, як провідна зоря!
25/II-2006.