накликали кару Господню назавше
на всю незліченність людських поколінь.
І людство той гріх, оту Зла естафету,
несло крізь віки, ним сповняло планету
і лихам своїм загубило і лік.
Та Він Милосердний, Творець-Вседержитель:
гріховному людству явився Спаситель, –
Бог-Син і Син Діви, Бог
о
чоловік.
Він вмер у стражданнях за наше спасіння.
Чи людство шанує Його повеління,
Завіти Блаженства, що Він заповів?
Планета людей щедро кров’ю полита,
окопами, бомбами, танками зрита,
її засівають ненависть і гнів.
І сходить засів той, і знову та знову
противиться людство Господньому Слову,
отруєне чадом гріховних ідей.
О Господи, вислухай щирі моління,
прости і помилуй людські покоління
на нашій прекрасній Планеті людей!
8/IV-2006.
«В душі – бентега, туга й хвилювання…»
В душі – бентега, туга й хвилювання,
якесь, чогось таємне сподівання,
кудись, у простір, навісний порив.
Літа вже випили життєві соки,
і тіло вже лаштується на спокій,