193
Стація 14. Гріб
Син Божий жив на землі як людина і помер як
людина. А по смерті людину прийнято
поховати, вклавши в домовину…
Абортованій дитині не дали пройти земний
шлях як людина і померти як людина. Вона не
має по смерті ні домовини, ні могили.
Приречена на смерть ще до життя душа не
має ні імені, ні статі… За що???
Вкладають в гріб Того, Хто йшов в ім’я
Господнє. Безутішно плаче Мати.
Своє дитя оплакую і я,
Хоча сама дала його розп’яти.
Що зроблено, того не відміню.
З душі тяжкого каменю не скину.
У покаянні Господа молю,
Аби простив і дав мені дитину.
Омріяне, оспіване дитя -
Моя надія і моє спасіння!
Хай стане над гріхом нове життя,
Як вічну тьму долає воскресіння!
Квітень 2010