186 230
192
Стація 13. Зняття з хреста
Іноді нам у житті доводиться чути вислів:
«Ти – неначе з хреста знятий». Людина, що
змучена, бліда, має нездоровий вигляд,
прирівнюється до закатованого Спасителя…
Невинно закатоване ненароджене дитя… Хто
заплаче за ним, хто помолиться за його
загублену душу? Хто задумається – а який
вигляд мало його тільце після того, як його
«зняли з хреста»?
Спасителя знімають із хреста,
Його сльозами Матінка вмиває…
Моя сльоза – холодна і пуста,
Як та душа, де совісті немає.
Хіба я мати? Грішна і лиха,
І на землі іще таких - без ліку.
З хреста не зняти смертного гріха,
Мені тепер нести його до віку.
Як часто легковажимо життям
Без думки, що за все є час розплати.
Іще заплаче совість за дитям,
Що гинуло, немов Ісус, розп’яте…