48 230
47
Перегортую дні
Перегортую дні сторінками такого роману,
де війна і любов, біль розлуки і радості хміль,
де герої одні вводять інших, буває, в оману,
де тонкі почуття – ніжний дотик невидимих
хвиль.
Скільки ще сторінок прочитаю – мені не
відомо,
чудернацький сюжет, мов заплутаний пряжі
моток:
розрівняєш одне, подолаєш невдачу чи втому,
знову кілька вузлів з негараздів, хвороб і
пліток.
Зазирнути кортить уперед хоч на кілька
листочків,
нецікаві рядки пропустити, не гаяти час,
та підглянути зась, хто в майбутньому зрадити
схоче,
на якому з узбіч підстелити м’яке про запас.
Перегортую дні, про найкращі лишаючи
спогад,
бо згорають листки пережитих, прочитаних
глав,
у сюжеті моїм пропустити не зможу нічого,
все покірно прийму, що небесний письменник
послав.
Жовтень 2015