51 230
50
Не йди, не зникай, не лети!»
Він очі відкрив…
За вікном ледь помітно сіріло,
Згорнулась калачиком поруч його «не вона»,
Бо та, що зі сну –
вже давно неземна, білокрила,
З портрету всміхається ніжно йому і синам.
Хай друга до нього щебече
привітно і дзвінко,
А він, як учора,
лишається батьком сім’ї,
Та кожному доля дарує
одну половинку.
Всі інші – то кращі чи гірші
підробки її…
23 серпня 2015