26 122
25
Твiй бiлий бiль i сонячна молитва...
РОЗДІЛ 1.
* * *
Любов і біль – то як сестра і брат,
Як день і ніч, світанок і згасання…
Супутники народження й кохання,
Польоту в неземний едемський сад…
У болях всім являтися дано:
Життю і пісні, слову і зернині.
Ну а любов – як зореліт людині,
У вічність привідчинене вікно…
Без неї тьмяно так…до гіркоти,
І солоно на серці, і плачевно…
Богами нам дароване, напевно,
Це почуття, що скріплює світи…
Кохання всіх підносить до висот
Крізь біль і час, крізь темряву і хащі…
Без нього ми заблудлі і пропащі…
Так от …
Хто не любив – не звідав таїни…
Хто не болів – і щастя не пізнає…
Це те, що нас підносить і тримає
У хаосі вселенської війни…