103 232
103
Я не можу дихати без тебе,
Охолонь, пробач і повернись.
І якщо у тому є потреба,
То на мене навіть не дивись.
Просто поруч будь, щоб тільки знала,
Що з тобою справді все гаразд.
А моя любов і не минала,
Їй, коханий, боляче за нас.
***
Я не сплю, та прокинутись хочу.
Хай скоріше біда промине!
О небесного кольору очі!
Ви не любите більше мене?
Пам'ятаю, як дні ми лічили
І чекали в призначений строк
Нашу доню з такими ж очима,
А росте кароокий синок.
Мов приречена, майже не плачу,
Та згасає надії свіча…
Чи колись у житті ще побачу
Синє небо в коханих очах?
***
Я відповідь собі ніяк не дам:
Невже такою доля бути хоче?