106
Хай тебе мої цілунки пестять
Хоч у снах, як в дійсності – колись.
***
Після грози світлішає природа,
Дощем умита, ніжно-запашна.
Після страждання гідна нагорода –
Очищена молитвою душа.
В такій душі – троянди в буйнім цвіті
Радіють, що скінчився буревій.
І ми з тобою, зливою умиті, –
Рідніші на десяток снів і мрій.
3 серпня 2011
До сьомого неба...
Затихнуть звуки, згаснуть кольори,
І світ кудись подінеться, розтане.
Душею забрини, заговори –
Відлунням озовуся, мій коханий.
Невпинний час відмовиться іти,
Йому за це подякувати треба.
У «МИ» переллємося я і ти,
До сьомого крильми торкнувшись неба...
7 серпня 2013