Table of Contents Table of Contents
Previous Page  105 232 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 105 232 Next Page
Page Background

105

***

Не повірю нізащо, мій милий,

Що тепер ми – навіки чужі.

Та не знаю, чи вистачить сили

Не дійти до тієї межі,

За якою настане байдужість,

Що наркозом у душу вповзе.

Боже! Дай нам і силу, і мужність,

Щоб любов переважила все!

***

Я не можу заснути й не хочу.

Звідкіля негаразди взялись?

Побажай мені доброї ночі,

Як учора – хоч так відізвись.

Спить самотньо у ліжку синочок,

Рученята і ніжки простер.

Побажай мені доброї ночі –

Все, про що я благаю тепер.

***

Хай тобі насниться наше щастя,

Ми його врятуємо удвох,

Але це лише тоді нам вдасться,

Як буде у наших душах Бог.

Гордість, нерозважливість і впертість

В щастя бур’янами заплелись...