104
Я мучусь тут, а ти, напевно, там,
А сатана вдоволено регоче…
***
Не завжди, до рук узявши весла,
Сісти в човен маєш на меті...
Щось в душі померло – щось воскресло,
Так буває іноді в житті.
Я тобі довіритись хотіла,
Розказати, що мені болить.
А тепер і ніч осиротіла,
І на двох світанку не ділить.
Прагнула, щоб вислухав і втішив,
Ти ж утік, неначе від мерця.
Я сама зробила тільки гірше,
І мене катує думка ця.
***
Надію у серці плекаю,
Що вернешся, неначе не йшов.
Молюся за нас і чекаю,
Що все переможе любов.