123 232
123
Кохана, ти проспала День Поета
Я – жайвір, ти – сова. Цікава тема:
Буває, ти лягаєш – я встаю.
Отак у мирі й злагоді живемо,
І кожен має місію свою.
Ти у роботі зазвичай допізна,
А іноді – й до ранньої пори.
А я о сьомій на ногах залізно,
Піклуюся про наших школярів.
А далі – наймолодший забіяка
Весь день тримає в тонусі мене,
Тому я часто падаю, ніяка,
Як тільки оченята він зімкне.
Сьогодні вранці, тільки діти в школу,
З малим зайшла в робочий кабінет.
І – о сюрприз! – яка окраса столу!
Моїх квіток улюблених букет!
Ідеш вночі по нього – уявила –
Душа зайшлась від щастя і жалю,
І я мерщій до тебе поспішила,
Аби сказати: «Дякую! Люблю…».
Тебе не відпускають сну тенета,
Та я вдихаю суть ласкавих слів:
«Кохана, ти проспала День Поета,
Я привітати з ним тебе хотів».
22 березня 2013