124
Я присвячу тобі нове життя
Чи ти пожартував, чи, може, й ні,
Я не завжди різницю відчуваю:
«Ти віршів не присвячуєш мені
Уже давно. Невже не надихаю?».
І що могла промовити на те?
Натхнення – гість нечастий і примхливий.
Чи з ним, чи без – весна в душі цвіте,
Щоб завжди, мій коханий, був щасливий.
Я віршів не присвячую тобі –
А кожен подих, дотик, стукіт серця.
І радість свят, і миті у журбі –
Все, що в тобі озветься й не озветься.
І кожен крок, і погляд, навіть сни,
Бо сплю, щоб сил набратися для тебе,
І кожен день квітучої весни,
В молитві кожне звернення до неба,
Мої бажання, мрії, почуття –
То все для тебе, любий, без вагання.
Я присвячу тобі нове життя,
Народжене від нашого кохання.
15 квітня 2010