86
Кохання – молодість без меж
Давай оберігати почуття,
Бо хоч міцні, але такі вразливі.
Вони – окраса нашого життя
І тільки з ними будемо щасливі.
Давай не піддаватись суєті,
Бо почуття буденщина вбиває.
Раз Бог нас поєднав у цім житті,
Нехай ніхто й ніщо не роз'єднає.
Звичайно, можна і на самоті.
Живуть же так мільйони – і нічого…
Скажи, коханий, та хіба ж ми ті,
Хто старість пустить легко до порогу?
Бо лиш кохання – молодість без меж
І двох життів одна велична пісня.
«Я так тебе люблю!». – «Я теж! Я теж,
До подиху останнього… і після!».
22 листопада 2010