94
Твоїй дружині...
Хурделиці долі моєї
Приправили щастя журбою...
Шість років – як ти вже без неї,
Три роки – як я вже з тобою.
Буває, до неї звертаюсь,
Як люди – в молитві до Бога,
Бідою ділюся чи каюсь,
Поради прошу, допомоги.
Ніколи не знаємо, звідки
Приходить недобра година…
А ти, її мама і дітки –
Моя вже велика родина.
Для них і для тебе живу я.
За неї – молитва і свічка…
І радість, і сльози – як чую:
«Тебе нам послала Марічка»…
27 січня 2013