«Стражденний шлях через
пожари воєн…»
Стражденний шлях через пожари воєн,
через жорстокі муки тіл і душ…
Знаменний образ чоловіка – воїн:
щоб вижити, вбиває сам чимдуж
і повертається у рідний дім героєм.
А в домі тім, куди не повернувся
коханий батько, чоловік чи син,
той героїзм риданням відгукнувся,
і втрати біль гіркіший за полин.
Як розібратись у сумних тих справах?
Без них буття людське немислиме, мабуть.
Чоловікам потрібні влада й слава.
Хоча й не в тому щонайглибша суть.
Історія землян – трагедія кривава.
Так і прямує людство через втрати,
зневаживши болючий досвід свій.
Звучить наказ – і знов бійці-солдати
ідуть в той смертний, той одвічний бій.
Кінця йому ні краю не видати.
31/V-1992.