117 434
Тобі молилася творцева самота.
О Евеліно, горда Евеліно!
Славетний Оноре програв з Тобою гру.
Поїхав він по щастя в Україну,
в Париж привіз вже смертницьку журу.
Ти поховала Оноре з декором, –
і повернулася у суєтне буття.
Та хай ніхто Тебе не пом’яне з докором:
таке життя!
Вже інший трудівник, за наших днів,
достойний пам’ятник Бальзакові поставив,
і хай ім’я його промінням слави
сіяє людству в далечах віків.
***
Хвала, о Франціє, Твоїм синам!
Скарби своїх сердець вони лишили нам,
аби раділи ми тим цінним спадком,
щоб упивалися красою їх творінь
і в плині рвійному подій і поколінь
передавали їх своїм нащадкам.
Хвала, о Франціє, Твоїм творцям,
що збагатили наш вселюдський храм,
їх слава світ речей перетрива.
Серед подвижників Твоїх, трудівників,
чий щедрий Геній і для нас розцвів,
ми вдячно згадуєм Бальзака й Моруа.
3/XI-1999.