123 434
Немає радості ні там, ні в нас,
для творчості сприятливої тиші,
бо від Прибалтики і по Кавказ
творящий дух ще сковують фетиші.
І гірко так, і сумно заодно,
що поступ на Землі трудний без міри,
хоч знають всі спасення шлях давно:
до Волі й Правди, до Любові й Віри.
12/IV-91.
Людство. 2
Ніхто й ніколи не збагне сповна
всіх загадок життя людського роду.
Що стільки він страждав, – чия у тім вина?
Хто визначив йому покару й нагороду?
Хто викресав у зоряних світах
його буття стихію нездоланну,
і дав у Просторі чіткий безпечний шлях,
і в Часі долю дав непевну і туманну?
Що жде його на крихітній Землі,
які ще війни і які хвороби?
Безглузді пристрасті і примхи злі
калічать дух його, мов деревину хроби.
Що творить од віків стихійний землянин?
Куди спрямоване буття його шалене?
Якщо і Джугашвілі – людства син,
то що ж воно таке – те людство незбагненне?
13/II-1991.