126 434
Через терни – до зір
1. «Через терни – до зір! Через страж-
дання…»
2. «Через терни – до зір! – слова могу-
тні…»
Через терни – до зір. 1
«Через терни – до зір!» Через страждання
долало людство шлях свій споконвік,
й було у нього, певно, надзавдання –
через помилки всі й усі страждання
зійти на благості високий пік.
Але мети воно ще не здійснило,
із праведних шляхів зійшло на манівці,
запродало себе пекельним силам
і благості завіт злочинно погубило,
і повели його через буття сліпці.
Під крик народжень, поховань ридання
зростало людство, злу згубивши лік,
Надію втративши в своїх блуканнях.
Тоді, спасення ради, у стражданнях
за нього на хресті вмер Богочоловік.
«Через терни – до зір!» Лише змагання,
щоденний бій з марнотами буття
Людині знов дають на благість сподівання.
О людськосте! Які іще страждання
на тебе ждуть у далях майбуття?
17/XII-1993.