«У кожного з людей – свої
проблеми…»
У кожного з людей – свої проблеми,
свої жадання, радощі й журба,
для успіху – готові теореми,
для щастя – свійська птаха голуба
та образ Всесвіту, хай ілюзорний,
зате ж бо свій, навіки неповторний.
І носить кожен у єства глибинах
свій неповторний, унікальний світ.
Сама для себе не збагне людина:
який і чий сповняє заповіт,
чи прийдеться комусь одзвітувати,
чи просто прахом у землі лежати?
Але ж нуртує в нас енергія недремна,
і нею рухає нам недоступний код.
Його розкрити – мрія надаремна,
то й живемо, як шукачі пригод.
І хоч були нам рятівні поради,
та з роду в рід – безсмертні наші вади.
Крізь вир буття людина шлях долає
і губить радощам і лихам лік,
навколо неї загадка витає,
що тайною лишається весь вік.
І навіть в високосну мить-хвилину
не покидає Загадка людину.
3/V-1992.