Дорожнє
Дороги, вагони… І всюди – люди
з тривогами, болями й щастям,
і кожен доторк щось в серці будить,
бо в кожнім – щось від причастя.
Тобі дарують, ти даруєш –
радісно й щиро, небайдуже.
Несподівано душу відчуєш,
що, як ти, за щастям тужить.
І їй жадане не марнослів’я,
а добре слово, хай мимоходом.
Немов шмат хліба в часи безхліб’я,
воно попутників робить народом.
І дивишся, чуєш. Навколо люди,
життя, мов крутіж, їх кружить.
І добре тобі, і легко всюди,
коли ти до них не байдужий.
О рідні люди! Серцю відрадно –
чути вас, бачити, поряд іти.
Життя вчить мудро і безпощадно:
добра немає без доброти.
30/XI-1993.