157 434
О, як же їй даровано багато
Для чистого любові почуття!
Усього їй довіку не обняти.
Для цього мало людського життя.
19/III-1990.
Як душі живеться. 2
Чудова в неповторності природа,
Зваблива в невичерпності своїй.
Відчуй п’янку, цілющу насолоду –
Її леліять, дивуватись їй.
Гей, як тобі даровано багато, –
І пам’ять людства, і сузір’я мрій!
В історії Землі – ти творчий атом,
І вся історія в душі твоїй.
Ти в морі тім – не анонім безликий,
У тебе є свій генетичний код.
Ти можеш стати іменем великим,
Коли ім’я тобі надасть народ.
Тобі довірено незмірнії багатства.
Всім насолоджуйсь, надто не тужи,
Від ницості, й жорстокості, і рабства
Безсмертну душу чуйно бережи!
І не давай їй знидіти в нудоті,
Загнитись у міщанському багні,
Не дай їй задихнутись в кігтях плоті,
Гартуй її у творчому вогні!
Бо зледачієш – часу грізна повінь