156 434
Як душі живеться
1. «Душі людській живеться так не
просто!»
2. «Чудова в неповторності при-
рода…»
3. «Залізо куй, допоки ще га-
ряче…»
4. «Душі людській живеться так
тривожно!»
Як душі живеться. 1
Душі людській живеться так не просто!
Щось в ній нове ворушиться щомить.
Щоб їй ширять, такий потрібен простір,
Як Всесвіт той, що зорями блистить.
Душа людська така вразлива й горда,
Що не терпить насильства ані зла.
Вона хворіє, гасне без свободи,
Як квітка гине без води й тепла.
Її підносять в зоряні широти
Любов і доброта – надійних два крила.
Лиш поки любиш гаряче, – лиш доти
Її не одоліє сила зла.