179 434
Дика гуска
Кажуть іноді: дурний, неначе гуска.
Та чи є хоч крихта правди в тих словах?
Знає добре, де Єгипет, де Тунгуска,
Цей поважний і прекрасний вільний птах.
Долі кращої в Природи не питає.
Не для неї субтропічний рай-розмай.
З вирію до тундри повертає,
Бо та Північ – її любий, рідний край.
Кажуть вчені: оті гуси добродушні,
Що існують по законах простоти,
Набирають, крил динаміці послушні,
Вісім – дев’ять кілометрів висоти.
Отакі Природи діти ідеальні.
Що ті гуси? Та й людей чогось навчать.
Не лякають їх умови екстремальні, –
Силі крил довірились, – летять!
23/IV-1990.