176 434
Чапа
1. «Живе собі песик по імені
Чапа…»
2. «Я не попрощалась із малень-
ким другом…»
Чапа. 1
Живе собі песик по імені Чапа.
Він з мукою ходить на трьох лише лапах,
бо задньої ніженьки песик убогий
лишив половину на стрічці дороги.
Живе собі песик по імені Чапа,
він довго кульгикав на двох лише лапах,
бо й другу, передню, сталева звірюка
впечатала шинами в чорну грязюку.
Повисла та ніжка безвільно й безсило,
щеня, ледь живе, заридало-завило,
схопила людина тваринку на руки
і в дім понесла, щоб спасати від муки.
Та як же спасати, як лапки немає,
скалічена друга геть кров’ю стікає,
до кісточки кісточку скласти не сила, –
так люта звірюка її потрощила.
Недовго сумну ту пригоду казати,
та довго ж бо Чапі прийшлося страждати.
Аж глядь, ледь ступивши з трудом на доріжку,