204 434
Вікопомне
І знову березень прийшов зимі на зміну,
душа Карпат жде радості – весни
і згадує Карпатську Україну,
ту, що за неї в бій ішли сини.
Вона була така ще беззахисна,
як тільки-но народжене дитя,
а вже над нею сила зла нависла
і зазіхала на її життя.
Нікому не було у тому небезпеки,
аби держава крихітна жила,
але близькі потуги і далекі
на неї йшли під прапорами Зла.
Вони її, державу юну, вбили,
злочинними руками задушили,
народ в ярмо вернули вікове,
та він її з любов’ю поминає, –
душа держави тої не вмирає,
душа її в ділах людських живе!
Знов Березень прилинув у Карпати.
Вже відболіли давні лиха-втрати,
і вже не треба смутку й нарікань!
Господь прислухавсь до благань народу,
вернув йому омріяну свободу
для праведних трудів і сподівань.
Мільйони їх, – мільйони незліченні
бороли за Вкраїну сили темні,
нам прокладали до Свободи путь.
Хай імена героїв благородних,
які боролись ради мрій народних,
у храмі Слави нашої живуть!
7/III-2006.