206 434
Верховина
1
. «Вдихаю жадібно повітря верхо-
винське…»
2. «Я до тебе палко признаюся…»
3. «Ми горді горяни, наш край –
Верховина…»
Верховина. 1
Вдихаю жадібно повітря верховинське,
вслухаюсь чуйно в гомін рідних гір,
свою молитву з ними шлю в ефір, –
вони ж стоять відчутно й зримо близько.
Над ними дух Історії витає,
що споконвік в душі Карпат живе
і зірко дивиться в буття нове,
що з поколіннями новими підростає.
Хай надихне мене моя гірська колиска
незламним духом пращурів моїх,
що важко розорали переліг
тоді ще, як ведмідь повсюди рискав.
Хай надихне мене священна шана
до їх страждань, до тої боротьби,
яку вони вели з прадавньої доби,
бо доля їх була нещадно невблаганна.
Суворий край і спраглий ласки сонця,
убогий був нічийний край гірський.