Були і в нас, були Карпатські Крути,
сердець жертовно відданих порив.
Їх подвигу ніколи не забути, –
він душу нашу заново творив.
Той подвиг нині світить нам зорею
і в майбуття показує нам путь.
А березень крокує знов землею,
і квіти Пам’яті в серцях цвітуть.
Нехай і бідні ми у нинішніх напастях,
лукавствам недругів не видно ще кінця,
все ж віримо в своє прийдешнє щастя
в одній сім’ї від Тиси до Дінця.
9/XII-1993.