24 434
«Щодень із щирим каяттям
встаю…»
Щодень із щирим каяттям встаю,
підношу до небес мольбу свою,
для всіх благаю щастя й супокою.
Коли душа зігріта почуттям,
вона тремтить натхненно в лад словам
і наливається життєвою снагою.
Даруй нам, Господи, піднятися з біди,
від краю нашого всі лиха відведи,
бо ж так нас вороги віками зневажали.
Твоєю ласкою, о Всеблагий,
сподобимося творчої снаги
і справдимо вселюдські ідеали.
29/XI-1993.