і сіяли добро на всенародній ниві.
О Україно, краю наш чудовий!
Нарешті важко ти стаєш на ноги.
Ти ще до щастя не знайшла дороги,
та скинула ненависні окови.
Тож хай держава у боріннях кріпне,
хай владарює лиш Закон над нами,
нехай духовності відроджуються храми,
і наше слово в творчім злеті квітне!
І буде Мати – не раба похила,
що в рабстві тратить свою силу й вроду,
і Чіпка буде не пропаща сила,
а гідний син великого народу.
7/VII-1999.