Та ще поляки, мужні патріоти,
і волелюбні, й горді-гонорові,
вождів піймали на програмнім слові
й зневажили їх патетичний спротив.
Ти ж, Україно, знов буття стражденне
поволокла, лиш підновивши ярма.
Чи без синів твоїх устояла б казарма?
Невже ти їм простиш, скорботна Нене?
21/X-1990.
Обман. 2
Усе продовжилось у дусі кривди-зради.
Були неначебто республіки й закони,
Були і уряди для самооборони,
лиш не було у них ні крихти влади.
Покірно йшли на всі екперименти
Держави ті та уряди лялькові,
на жертви і на злочини готові,
щоб не позбутись зрадницької ренти.
Ой, полягло кістьми трудівників немало,
бо не було кінця сліпим експериментам.
І брала верх над всім лакейська рента,
що честь і совість у рабах вбивала.
Запродали вони колись пречисті ріки
і оптом оддали всю землю на загладу,
аби лиш зберегти свою лялькову владу,
на осуд і ганьбу роковану навіки.
Раби сповідують покору і смиренність,