379 434
«О, горе, горе! Стільки цін-
них літ…»
О, горе, горе! Стільки цінних літ,
в той час, як істини шукав уперто світ
на світлих обширах культури і знання,
кати вели кудись країну навмання.
Від Тиси й Балтики по Океан на Сході,
в державі сотень гноблених народів,
(як їм в історії не повезло!)
кати творили беззаконня зло.
Але невже ж вони вели країну?
Штовхали в пітьму дулами у спину.
Талант і розум, плекані віками,
душили жадібно кривавими руками.
Розпука й страх на тій землі вродили,
де без імен лягли у ями, не могили,
мільйони трударів, безвинних жертв розбою,
чий біль пектиме нас невгасною журбою.
О, горе, горе! Горе бідним нам!
Урок враховано, та тільки пополам.
Знов захищають ті ж химерні схеми
про нездійсненні у віках едеми.
10/XII-1990.