Прогрес
Пройшовши крізь убивства й грабежі,
народ ледь вижив у безмірних муках,
а що там скоїлось в його душі,
вже не дослідить навіть і наука.
З тих днів січневих, тих зловісних днів,
коли Богдан довірився сусідам,
у путах рабства дух народу скнів
і підкоривсь насильництву і бідам.
А там – хоч бунтував, то навмання,
Та мусив далі вбого животіти,
бо роз’єднала ватажків гризня,
порив у стан лакейської еліти.
Лакейська гвардія знай плодила рабів,
душею й тілом відданих сусідам,
а бідний люд у кріпосництві тлів,
його давила панства піраміда.
А там – явилися пророки і вожді
з принадливими гаслами свободи.
Народ воскрес, мов сили молоді
родив у нім доби нової подих.
Під гаслами святими йшов у бій
і не щадив ані життя, ні крові,
щоб жити гідно на землі своїй,
як личить чесному трудівникові.
Та лжепророки зрадили народ,
в бій підняли для вигоди своєї.
Їх надихали не любов, добро,
а безпощадні класові ідеї.