390 434
Та легіт весняний лишив свій слід:
щось проклюнулось у серцях завмерлих,
війнуло тугою від заходу на схід
й назад – від Океану до Говерли.
Та й досі, досі – серць нестерпний біль
і нервів крайня, болісна напруга.
Звідкіль чекати просвітку, звідкіль?
Яка ганебна над людьми наруга!
26/ІІІ-1991.
Перебудова. 2
Буття суспільності – невпинний вир
мільйонів доль, жадань та інтересів,
і тільки там панують лад і мир,
де вільно всім у творчому процесі.
Куди ж то нас насильно завела
верховна каста рабська й недолуга?
Скувала путами дух міста і села,
щоб зниділася творча їх потуга.
І розгулялися стихії навісні,
і лад життя зійшов з природних колій.
Вернути б Істину, так Сила каже: «Ні!»,
і сил інерції у неї ще доволі.
І тут, і там, і скрізь – розпуки бунт,
мільйони серць заходяться від болю,
а Сила чіпко захищає грунт,
в який засіяно Неправду і Сваволю.
26/III-1991.