Вождям
Якби вожді народу в минувшість заглядали, –
оті страшні сторіччя трагедій і страждань, –
вони б повиростали з фальшивих ідеалів,
і шори догматизму зірвали без вагань.
Якби вони відчули у тій землі коріння,
котру кістьми своїми засіяли діди,
вони б не дожидались чийогось повеління,
щоб край свій рятувати від смертної біди.
Якби вожді народу в майбутність заглядали,
на себе з його висі дивились повсякчас,
вони б вже нині дбали, щоб їх не проклинали
найближчі та далекі, що будуть після нас.
6/I-1991.