78 434
мусять іти за колючі горожі, дбаючи постійно
про власну чистоту – задля чистої справи поряту-
нку рідного народу. Я пишаюся тим, що доля по-
дала мені знак – я сміливо йду за її покликом. Бо
хочу бути гідним того народу рідного, який на-
родиться завтра, скинувши з себе ганьбу віко-
вого нидіння. І в тому народові я здобуду безсме-
ртя.
Хай це буде моїм останнім словом.»
Василь Стус
Борцем Ти будеш до кінця стояти,
Які б Тобі ще не судились втрати,
І в слово переллєш трудний свій шлях.
Щоб знала підневільна Батьківщина:
Любов до неї в мужнім серці Сина
Сильніша за жагу життя і страх.
Пішов у вічність Ти нескорений і дужий,
як тисячі й мільйони небайдужих,
що келих муки випили до дна.
Спливатимуть ще незліченні роки,
Та сяятиме нам зразком високим
Твоєї долі свічка вогняна!
(У композиції цитовано Василя Стуса за кни-
гою:
Дмитро Стус
. Життя і творчість Василя
Стуса. – Київ : МП Фотовідеосервіс, 1992).
1/VIII-2006.